Warning: fopen(/home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/cache/calendar_mytheme052012.tmp): failed to open stream: Permission denied in /home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/modules/functions.php on line 327 Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/modules/functions.php on line 328 Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/modules/functions.php on line 329 Warning: fopen(/home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/cache/related_37.tmp): failed to open stream: Permission denied in /home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/modules/functions.php on line 327 Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/modules/functions.php on line 328 Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /home/admin/data/www/healthzdrav.ru/engine/modules/functions.php on line 329 Review 34 » Мир здоровья

Каталог статей, Другое » Review 34

вигляді прагнення хворих до спрощеного життєвого стереотипу ригідністю психіки нездатністю і небажанням змін особливе значення належить впливу сім'ї емоційна напруженість в сім'ї впливає на частоту стационірованія будучи “слабким місцем” в сім'ї дитя страждаюче дитячим церебральним паралічем нерідко стає причиною сімейної напруженості і конфліктів (а дуже часто – і причиною розпаду сім'ї) і у такому разі його госпіталізація дає видимість їх дозволу тим самим для частки пацієнтів повернення в сім'ю є чинником сприяючим поверненню в лікарню деякі сприймають лікарню як безпечніше місце ніж суспільство із-за підвищеної нервозності внутрісімейних і особових конфліктів біля інших бажання може виникати із-за недостатньої соціальної підтримки недоліку спілкування появи відчуття самоти нарешті умови життя в суспільстві можуть бути гірше ніж в лікарні для деяких хворих постійна госпіталізація може перетворюватися на “життєвий стиль” (w carpenter et al 1985) тому наприклад в психіатрії пропонується акцентувати увагу на роботі з мікросоціальним оточенням хворого використовувати гнучкі програми по ресоциалізациі (r e drake m a wallach 1989) і навіть формалізувати критерії для стационірованія з тим щоб штучно його обмежити (r a sherill 1977) в даний час йде формування нової клінічної дисципліни – психогенній неврології (а м вейн 1999) мабуть коли-небудь буде виділений і “психогенний дитячий церебральний параліч” тим більше теоретичні передумови і перший досвід в “дорослій” неврології для цього вже є наприклад останніми роками серед етіологічних чинників такий “спорідненою” дитячому церебральному паралічу хвороби як паркінсонізм виділяють паркінсонізм що виник у зв'язку з психічною травмою оскільки відмічено що емоційний стрес часто служить чинником безпосередньо передуючим і “запускаючим” патогенетичні механізми цього захворювання (в л голубев і соавт 1999) добре відоме посилення спастічності гіперкінезів і тому подібне у дітей з дцп (як втім і поява їх у так званих “здорових” дітей і дорослих) навіть при невеликому хвилюванні взагалі складається враження що в класифікацію причин дцп давно пора додати ятрогенний і/або “нажитий” (якщо скористатися терміном великого ганнушкина) дитячий церебральний параліч що сформувався в результаті пре- пері- і постнатальної ятрогенного дії (неправильного лікування відсутності адекватного лікування у тому числі – і майбутніх батьків і матерей ) госпітальної і госпітальної для поста хвороби социопатії духовної і фізичної убогості ментально-духовній психоемоційною сенсорною і руховою депрівациі і інших зазвичай спільно впливаючих подібних чинників очевидно що ця – можна сказати трагічна – форма дцп при нинішньому соціальному пристрої суспільства практично невиліковна по цій – як би що не існує – формі дцп немає і не може бути вірної статистики і можна тільки здогадуватися про її дійсну поширеність безперечне одне у наш важкий час число таких хворих катастрофічно збільшується – і таке положення справ не лише в дцпологиі на жаль основну увагу фахівців і батьків привертають рухові розлади у дітей з дцп але намагаючись вилікувати найбільш явні прояви хвороби не можна упускати з вигляду і інші порушення що утрудняють адаптацію цих хворих (і ю льовченко 1994) на думку і а ськворцова і т н осипенко (1994) результуюча ефективність лікування визначається не лише доступністю корекції функціонального дефіциту але і успішністю утримання досягнутого ефекту запуску його розвитку в подальшому онтогенезі забезпечення рівних можливостей в сім'ї і суспільстві тобто залежить від вирішення лави психосоциальних проблем боротьбі з соціальною депрівацией (соціальною “тарзанізацией”) як дуже важливим і самостійно діючим патогенетичним чинником в даний час надається все більше значення г в яцик і соавт (1994) в рамках розробленої нді педіатрії рамн програми багатоцільової немедикаментозної реабілітації новонароджених з перинатальною патологією цнс застосовують до тих що знаходяться в стаціонарі другого етапу дітям психотерапевтичну корекцію їх стану через дію на годуючу матір заздалегідь проводиться психологічне тестування матері використовуються методи раціональної психотерапії емоційно-образній і з елементами суггестії трансмедітатівноє дія у поєднанні з музикотерапією спільна дія на дитяти і матір в процесі їх контакту (“кенгуру” “шкіра до шкіри”) автори вважають що
 (голосов: 0)
АвторХиты [467] — [0]

Популярное


Календарь

«    Май 2012    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Дополнительно

Опрос


До 18
От 18 до 30
От 30 до 45
От 45 до 60
От 60 до 100