Основные виды лечения » Review 8
етапу відповідає включення певного аналізатора або нашарування впливів нової сенсорної системи до раніше афферентациі що була причому система що підключилася може зайняти у функціональному відношенні провідне значення таким чином в онтогенезі нервової діяльності відповідно до етапності розвитку організму є і етапність функціонального включення аналізаторів що забезпечують нейродінаміку цнс із зміною функціональної значущості того або іншого виду афферентациі що знаходиться відповідно до положення про ведучу афферентациі розробленим п к анохиним (1949 – цит по о в богданов т п блінова ін 1972) е г вацуро (1949 – цит по о в богданов т п блінова ін 1972) і іншими а в біологічному аспекті – д а бірюковим (1960) згідно цим уявленням всі сенсорні свідчення потрібно розглядувати з точки зору значущості афферентних впливів з аналізатора в поточній діяльності їх питомої ваги у функціональній організації цнс важливий для теоретичної і практичною ре- і абілітологиі вивід отриманий е ш айрапетьянцем із співробітниками (1967) що для здійснення вікарірованія функцій втрачених після дерецептациі окрім необхідності постійних стимуляцій цнс з мышечно-суставных рецепторів потрібне існування до операції наявних тимчасових зв'язків рухового аналізатора з іншими тільки за цієї умови можливе заміщення випавшої функції на основі передування кооперованого функціонування міжаналізатора рухового аналізатора ф а ата-мурадова і о к ботвіньев (1983) досліджуючи природжені рефлекси (бабінського бабкина бауера галанта переза робінсона і ін ) у дітей в період 10-30-го дня життя прийшли до висновку про високу гетерогенність дітей по рівню зрілості перерахованих рефлексів головну увагу дослідників привернув хапальний рефлекс (робінсона) як 2-а компоненти функціональної системи хапання автори особливо виділили зіставлення великого пальця при обхвачуванні предметів гроном руки ця специфічна ознака властива тільки людині автори встановили різку гетерохронію в дозріванні 2-х компонент цієї системи гетерохронія виявилася у випереджаючому дозріванні функції хапання 4-мя пальцями руки у дітей до 20-го дня життя у цьому віці ще не було зіставлення цим пальцям великого пальця воно виявлялося тільки після 20-го дня на думку авторів цей приклад демонструє одночасно два принципи системного дозрівання – принцип мінімального забезпечення функції хапання здійснюваний до 20-го дня життя дитяти лише 4 пальцями і принцип “ієрархічного зростання функціональної системи” підключення дозріваючого компоненту до зрілої функціональної системи і синтезу двох систем з метою здійснення складних координованих маніпуляцій рук властивих тільки людині процес становлення даної функції що розгортається в постнатальному онтогенезі автори пояснюють через механізм інтеграції молодого генетичного комплексу з більш древнім комплексом хапального рефлексу що реалізовується шляхом дозрівання відповідних синаптічеських структур в цнс в даний час погляди на проблему можливості заміщення пошкоджених клітин дорослого мозку ссавців переглядаються (f n gage y christen 1997) останніми роками встановлено що в постнатальному мозку є області в яких продовжується утворення нових нейронів але їх доля і тривалість життя ще досить не вивчені існують докази того що виникнення (“народження”) невеликих популяцій нейронів є у вентрикулярній зоні в області ольфакторного епітелію і в гиппокампе у гиппокампе дорослого організму нейрони що знов з'являються походять з кліток стовбура які імовірно існують в субгранулярній зоні зубчастої звивини ці клітки диференціюються в нейрони в гранулярному шарі протягом місяця після загибелі кліток цей пізній нейрогенез наприклад у гризунів продовжується все життя на думку f n gage y christen (1997) розуміння природи здібних до диференціювання ембріональних і “дорослих” мозкових кліток особливостей процесу їх розвитку виявлення чинників що впливають на їх проліферацію і долю може лежати в основі стратегії маніпуляції такими клітками з метою створення інструменту лікування як нейродегенератівних хвороб так і пошкоджень дорослого мозку принадно було б вживання цієї стратегії і для лікування дитячого церебрального паралічу у останні десятиліття виділилася в самостійну наукову дисципліну так звана педіатрія розвитку або вікова педіатрія (developmental paediatrics) яка ставить основним завданням всестороннє вивчення закономірностей зростання і розвитку дитяти з метою виявлення стандартів варіантів і відхилень від нормального розвитку
Хиты [471] — 
[0] 
Навигация ↓
