Основные виды лечения » Review 54
3 комплекс чинників і станів характерних для можливості формування патології тієї або іншої системи або органу 4 комплекс чинників і станів характерних для певного періоду зростання і розвитку дитяти новонародженість 1 2 3-й рік і так далі за визначенням н в верещагина і ю я варакина (1996) чинники риски – це різні клінічні біохімічні поведінкові і інші характеристики вказуючі на підвищену вірогідність розвитку певного захворювання всі напрями профілактичної роботи орієнтовані на контроль чинників риски їх корекцію як у конкретних людей так і в популяції в цілому чинники риски не є причиною хвороби хоча “причинні чинники” існують і багато в чому нам ще не відомі вважають (в і метеліца 1977) що чинники риски проте якимсь чином пов'язані з невідомими нам “причинними чинниками” на думку ю в вельтіщева (1982) в даний час концепція риски хвороби дитяти повинна стати ведучій проте така точка зору не може бути прийнята без обмовок – і не лише тому що є непрямим свідоцтвом нашого незнання дійсних причин виникнення більшості захворювань порушень і патологічних станів головне – вона відводить убік від розробки питань етіології і відповідно від пошуків адекватної – а не що існує сьогодні і в основному симптоматичною – терапії таке положення в якійсь мірі це зв'язано і з тим що само поняття норми має безліч тлумачень так в практичній медицині нормою є середні значення якої-небудь константи або функції серед контингенту умовно здорових осіб значення вище норми можуть розцінюватися по-різному інколи як наближення до належної норми а в інших випадках як сумнівна або небажана ознака (наприклад високі рівні ростових показників) умови сучасного життя безперервно міняються а разом з ними змінюється і уявлення про норму явище акселерації змусило переглянути нормативи ростовесових гемодінамічеських і дихальних коефіцієнтів внесені деякі корективи в показники формених елементів крові враховуючи значну частоту субфебрилітету в дитячому віці ставилося питання про кордони нормальної температури тіла (н п мяготіна 1973) можна повністю погодитися з ю а макаренко (1989) що для клініцистів абсолютно закономірне здоров'я і патологія – асиметричні по значущості і роду діяльності поняття якщо патологія є реальною і практично значущою областю їх повсякденної діяльності то здоров'я для них щось ніби демаркаційній лінії між нормою і патологією за яку їх діяльність не виходить в даний час замість поняття про середньостатистичну норму все великої популярності набуває ідея про належну або оптимальну норму реакції оптимум реакції відповідає зоні максимальної ефективності при високому ступені врівноваженості (взаємодії) еффекторов (ю а макаренко 1989) по уявленнях а н меделяновського (1987 – цит по ю а макаренко 1989) норма реакції визначається зоною максимальних або оптимальних значень ефективності оскільки їй відповідає найбільш рентабельний економічний режим роботи ще і і шмальгаузен писав що переживання особини і залишення потомства повинні служити єдиним критерієм для оцінки індивідуальних властивостей особини як нормальних для даних умов середи що історично склалися або як позитивних або як негативних ухилень від норми саме поняття норми реакції повинне об'єднувати всі пристосовні властивості функціональних систем і організму в цілому тобто високі значення ефективності (економічність) резервних можливостей адекватності і якості регулювання маючи специфічні характеристики і розмірність ці властивості певною мірою взаємозв'язані але характер і тіснота взаємозв'язків і кількісні значення цих показників будуть різними залежно від “сохранітельних” і пристосовних якостей системи (ю а макаренко 1989) процес нормального і патологічного розвитку значною мірою детермінований дією багаточисельних чинників середи одні з яких є сприятливими інші немає в даний час виділяють більше 400 чинників ( ) здатних патологічно подіяти на мозок що розвивається (т г шмарін г і белова 1996) сама ця цифра говорить про реальне положення справ в питанні етіології дцп на думку г г шанько (1994) необгрунтована діагностика хвороби на підставі тільки наявності чинників риски або непереконливих частенько клінічних або інструментальних критеріїв має і великі деонтологичеськие наслідки для
Хиты [589] — 
[0] 
Навигация ↓
