Основные виды лечения » Review 57
в житті людей д а бірюков (1960 1969) розвивав уявлення про значення екологічного підходу для розробки лави проблем гігієни і медицини зокрема проблеми “географії здоров'я” людини фізіологічна характеристика середи приводить до необхідності функціональної класифікації подразників і чинників в основу якої приймаються не їх фізичні параметри і модальність сприймаючих рецепторів а кінцеві результати впливу на фізіологічні процеси в організмі (д а бірюков 1960) виділяють три групи подразників (н н васильовський 1972) 1 сигнальні екологічно адекватні подразники що роблять специфічний вплив на поведінкові психічні і емоційні реакції 2 комплекс зовнішніх і інтероцептівних адекватних подразників що безперервно впливають на рецепторні системи організму або безпосередньо впливають на метаболізм і грають у зв'язку з цим значну роль в механізмах саморегуляції і підтримки оптимальної активності життєво важливих фізіологічних систем (неспання мозку працездатність діяльність серцево-судинної системи дихання регуляції температури і так далі) 3 екстремальні подразники і чинники під впливом яких настають виражені зрушення фізіологічних процесів аж до розвитку патологічних змін при цьому властивості екстремальності подразників набувають унаслідок перевищення екологічної норми інтенсивності або унаслідок сенсорного дефіциту (сенсорна депрівация) або через різку невідповідність біологічним ритмам життєдіяльності можна додати що сенсорний дефіцит є одним з індукторів апоптоза експериментальні дослідження показали що спільним механізмом дії багато з перерахованих чинників є зміни ауторегуляторних процесів і тонічного стану мозку на тлі якого здійснюються швидкоплинні процеси координованої активності нервових центрів на думку н н васильовського (1972) вивчення екологічно адекватних подразників набуває важливе значення для дослідження природжених або таких що формуються в ранньому онтогенезі механізмів регуляції функцій мозку по вираженню п к анохина (1968) “онтогенез мозку йде назустріч екології” оскільки багаточисельні факти свідчать про першочерговий розвиток тих функціональних механізмів центральної і периферичної нервової системи які забезпечують виживання і якнайповніше пристосування новонародженого організму до нових умов існування у зв'язку з цим виявляється виразно виражена гетерохронія цитологичеського і функціонального дозрівання центрів і окремих рецепторних і регулюючих систем п к анохин (1968) розглядує системогенез як провідний принцип біологічного саморегулювання і онтогенетичного розвитку поряд з вивченням спільних біологічних (екологічних) закономірностей розгортання функціональних систем велике значення має аналіз нейрофізіологічних механізмів дозрівання зокрема роль екологічно адекватною афферентациі в регулюванні функціонального розвитку мозку показано що генетична інформація про черговість форми і темпи розвитку функціональних систем найефективніше реалізується якщо є контакт мозку що розвивається з відповідними адекватними подразниками і в той же час нормальний формуються гормональні системи організму (н н васильовський 1972) на жаль механізми “пошуку” і саморегуляції оптимального стійкого зрушення в діяльності функціональних систем організму особливо слабо розроблені в порівняно фізіологічному і екологофізіологичеськом напрямах не дивлячись на їх велике значення для спільної теорії еволюції рефлекторних механізмів регуляції пристосовних функцій у екологічній фізіології ембріо- і постнатального онтогенезу істотний напрям представляє вивчення критичних періодів розвитку протягом яких умовою повноцінного формування фізіологічних функцій мозку є наявність оптимального і специфічного потоку подразників (о в богданов т п блінкова 1969) а також своєчасне включення ендокринної системи що впливає на метаболізм нервової тканини (e hess 1962 n e miller 1968) в д трошин (1991) указує що екологічні чинники найяскравіше виступають в етіології і патогенезі пренатальних прикордонних периферичних і судинних захворювань нервової системи і закликає до вивчення еволюційно-онтогенетичних параметрів реактивності і адаптивності нервової системи до чинників зовнішньої і внутрішньої середи певна дія надає і соціальний чинник національні і інші особливості живлення і способу життя якість життя рівень культури хронічні інтоксикації (куріння алкоголь токсикоманії) професійні шкідливості систематичний прийом яких-небудь лікарських препаратів і ін екологічну ситуацію що склалася в даний час вважає з с манеліс (1997) по суті можна віднести в рубрику природного хронічного токсикологічного експерименту з включенням дій багаточинників небезпека антропогенних екологічних дій полягає також в їх резистентності до терапії на тлі дії екологічного чинника що продовжується тільки усунення цього чинника забезпечує успіх лікування (б в антонов 1993) можна повністю
Хиты [461] — 
[0] 
Навигация ↓
