Рабочий день » Review 2
дозрівання аналізаторів і їх зв'язків відповідає формуванню фізіологічних механізмів (с а саркисов 1965) отримані б н клосовським і е н космарськой (1961) дані привели до висновку що позбавлення нервових клітин основної маси роздратувань що розвиваються від периферичних рецепторів (виключення 4 рецепторних зон) веде до загибелі частки їх і недорозвиненню останніх при цьому спостерігається зменшення їх тіл і об'єму ядер що свідчить про ослабіння функції нервових клітин що збереглися як відомо (е м крепс з соавт 1952 е м крепс 1965 w a himwich 1962 і ін ) в ході онтогенезу процес дозрівання цнс і біоелектричній активності клітинних структур корелює з розвитком основних ферментатівних систем окислення і фосфорилування відбувається оновлення фосфорних груп нуклеїнових кислот і фосфоліпідів (е м крепс 1965) в чому активну участь беруть ферменти що відносяться до фосфатаз виключення периферичною афферентной імпульсациі приводить до порушення ферментатівного балансу (k mottet 1952) зокрема до затримки утворення фосфатаз і порушення нуклеопротєїдного метаболізму в в ешбі (1966 1969) надаючи велике значення карбоангидразе як одному з чинників сприяючих прогресивній спеціалізації функцій цнс указує що розподіл карбоангидрази в онтогенезі мозку підкоряється певним закономірностям що гармонують з екологією тварини рівнем рухової активності і афферентним надходженням в цнс однією з широко відомих свого часу теорій онтогенезу нервової діяльності була теорія дж когхилла (g k coghill 1929) згідно якої морфофізіологичеськоє розвиток нервової системи йде за принципом “від спільного до приватного” у зародка що розвивається спочатку виникають рухові акти узагальненого типа (total pattern) а потім з цілісної форми поведінки шляхом процесу індивідуалізації вичленяють приватні локальні реакції у подальшому роботами багатьох авторів було показано що розвиток рухових реакцій біля плодів ссавців і людини відбувається не по схемі когхилла у зв'язку з цим була висунута нова теорія розвитку нервової діяльності – теорія локальних рефлексів (local reflexes) згідно якої в ембріогенезе раніше з'являються локальні рефлекси які надалі як би об'єднуються і перетворяться в складні рухові комплекси при цьому первинні рефлекторні акти що виникають у вигляді ізольованих рухів голови і передніх кінцівок займають у зародка короткий період часу і скоро переходять в складно інтегровані рухи що створює враження про передування цілісних форм поведінки (як це передбачав когхилл) приватним рухам згідно переконанням а а волохова (1951) формування функцій нервової системи в онтогенезі протікає у вигляді послідовного прояву характерних фаз рефлекторної діяльності кожна з яких обумовлена морфологічним і функціональним дозріванням певних відділів периферичної і центральної нервової системи при цьому важливим чинником що впливає на формування фаз рефлекторної діяльності є те що пізніше дозріваючі відділи мозку вже в ембріогенезе роблять регулюючий (гальмівне) вплив на функції відділів що раніше сформувалися за даними цього автора біля плодів ссавців в ході розвитку послідовно виявляються 1 фаза первинних рухових рефлексів (тут і далі виділено мною – і с ) у вигляді локальних рухів голови і передніх кінцівок на шкірне роздратування при цьому беруть участь рефлекторні дуги що замикаються через ядра трійчастого нерва в довгастому мозку і структури шийного потовщення спинного мозку 2 фаза тієї що первинної генералізує рефлексів у вигляді швидких узагальнених рухів голови тулуба і кінцівок на роздратування будь-якої ділянки шкіри у здійсненні її приймають участь рефлекторні дуги що замикаються через обширніші області спинного і довгастого мозку 3 фаза тієї що вторинної генералізує рефлексів у вигляді повільний протікаючих тонічних рухів голови тулуба і кінцівок на будь-яке роздратування шкіри у здійсненні цієї фази беруть участь афферентниє екстероцептівниє і пропріоцептівниє утворення пов'язані з довгастим і середнім мозком фаза спеціалізації рухових реакцій у вигляді поступовий формованих складних спеціалізованих рефлексів серед яких виділяються рефлекси смоктальний ковтальний і ін з кінцівок шийний тонічний – на кінцівці лабіринтовий – на положення тіла і ін у здійсненні цієї фази що не закінчується в пренатальному періоді а продовжується і в постнатальному онтогенезі беруть участь афферентниє частці
Хиты [448] — 
[0] 
Навигация ↓
