Заболевания » Review 191
лордоза (т і серганова 1995) §7 структурно-функціональна нерівнозначність півкуль в нормі і при патології в результаті багаточисельних клінічних і експериментальних даних і еволюційних досліджень у людини і тварин виявлена функціональна нерівнозначність півкуль мозку (о с адріанов 1985 1986 н н брагина т а доброхотова 1988) у зв'язку з цим виникає лава питань зокрема чи рівні при народженні по можливостях анатомічно обидві півкулі і різні відділи мозку чому і як відбувається латералізация функцій і спеціалізація відділів мозку і п павлов (1930) обгрунтовувавши проблему парної діяльності великих півкуль головного мозку підкреслював два її аспекту “які вигоди і надлишки дає постійна сполучена діяльність обох півкуль” і “що розраховане в ній на замещаємость” теоретично основні чинники виникнення і розвитку полушарного будови переднього мозку хребетних можуть бути розділені на три групи (в л біанки 1972) 1 чинники зовнішньої середи що забезпечують розвиток основних функцій переднього мозку пов'язаних з досягненням максимального урівноваження організму із зовнішньою середою в нових умовах 2 чинники що забезпечують трофіку переднього мозку 3 чинники простори усередині черепної коробки лімітуючі розвиток мозку в певних напрямах велику популярність придбала гіпотеза походження півкуль висунута найбільшим американським неврологом c j herrick (1921) по цій гіпотезі яка може бути охарактеризована як “трофічна” витікає що розділення переднього мозку на дві півкулі виникло у зв'язку із змінами умов життю на землі унаслідок відомих геологічних зрушень що мали місце в девоне kappers з соавт (1936 – цит по в л біанки 1972) висунули “механічну” гіпотезу походження парної будови переднього мозку вони пов'язували розвиток евертірованного або інвертованого кінцевого мозку з чинниками простору усередині черепної коробки по гіпотезі в л біанки (1972) парна будова переднього мозку обумовлена прогресуючою цефалізацией одній з основних функцій мозку – функцією просторового аналізу автор виходив з того що найважливішим двигуном прогресивної еволюції тваринного організму в цілому і насамперед його нервової системи і аналізаторів є власна рухова активність потім – хижацтво а на пізніших етапах еволюції – спосіб життя активного мисливця успішність активного полювання більшою мірою забезпечується тонкістю і досконалістю тимчасових зв'язків і перш за все тонкістю і досконалістю з якою тварина здійснює орієнтування в просторі чим тонші відмінності у функціональному стані нервових центрів уловлюються організмом тим більше здійсненим буде просторовий аналіз ним здійснюваний тому поряд з периферичним механізмом створення функціональної асиметрії тварини набувають ще і центральних механізмів завдання яких полягає в посиленні відмінностей функціонального стану симетричних центрів що виникають в результаті неоднакового роздратування парних рецепторів доречно відзначити що свого часу м і аствацуров (1923 – цит по в л біанки 1972) критично аналізуючи гіпотезу утворення домінантної півкулі у людини за рахунок кращого кровопостачання лівої півкулі великого мозку також прийшов до висновку що трофіка не може бути основною причиною виникнення праворукості чинники внутрічерепного простору не дивлячись на їх безперечний вплив на процеси еволюційного розвитку мозку теж не змогли б на думку в л біанки (1972) визначити утворення парної будови вищого відділу центральної нервової системи якби останній при цьому не був би здатний виконувати свою основну функцію – функцію пристосування організму до зовнішньої середи у ссавців тварин функціональна взаємодія великих півкуль головного мозку є одним з найбільш важливих умов
Хиты [356] — 
[0] 
Навигация ↓
