Заболевания » Review 21
синтезовані на чужорідних матрицях крім того вводячи в ооцити чужорідні мрнк можна викликати синтез ензимів що беруть участь в обміні трансміттеров – це викликає різкі зміни рівня власних донервних трансміттеров або появу нових трансміттеров в нормі відсутніх (c b gundersen et al 1985) дозрівання ооцитов і запліднення не приводять до зникнення ні своїх (j b gurdon d a melton 1981) ні чужорідних (r miledi et al 1982) матриць з цитоплазми ацетілхолін виявлений у зародків безпосередньо після запліднення а також під час перших клітинних ділень (так званих ділень дроблення) і на подальших стадіях донервного ембріогенеза показані ритмічні підйоми концентрації цього трансміттера співпадаючі з діленнями дроблення (г а бузников 1967 g a buznikov 1973) удалося не лише прослідити ці підйоми але і прослідити закономірності зміни рівня ацетілхоліну (як і інших трансміттеров) під час одного з перших клітинних циклів такий дробовий аналіз був проведений з середини першого до кінця другого дроблення протягом мітотічеського циклу відбуваються два підйоми концентрації ацетілхоліну під час розбіжності хромосом в анафазе під час утворення борозни дроблення в телофазе (g a buznikov et al 1968 g a buznikov 1973) цікаво що схожі зміни рівня ацетілхоліну під час мітотічеського циклу виявлені в культурі інфузорії (w d sullivan c f cullivan 1964) донервниє трансміттери беруть участь в перебудовах цитоськелета що відбуваються безпосередньо після запліднення що приводить до запуску складної динамічної системи щодо швидких процесів що розігруються в цитоськелете ці процеси супроводяться багатократною появою і зникненням компонентів цитоськелета приводячи до переміщення певних внутріклітинних структур і встановлення полярності зіготи (g schatten 1982) всі ці циклічні зміни цитоськелета запускаються і регулюються вторинними мессенджерамі (цамф цгмф і са2+) (g schatten 1982) рівні яких регулюються донервнимі трансміттерамі не лише під час перших ділень дроблення але і під час передування цим діленням періоду розвитку (г а бузников 1987) про це свідчать дані про період різко підвищеної чутливості зародків до цитостатічеським аналогів донервних трансміттеров спостережуваному безпосередньо після запліднення (г а бузников 1967) на думку г а бузникова (1987) ранні функції трансміттеров цим не вичерпуються по-перше існує якась дуже важлива абсолютно необхідна для забезпечення життєздатності ембріональних кліток функція трансміттеров придушення якої приводить зародки до загибелі по-друге прямо-таки “напрошується” участь трансміттеров і зв'язаних з ними вторинних мессенджеров в процесах що протікають в перші хвилини після запліднення г а бузников (1967) відзначає можливість того що безпосередньою причиною цито- і ембріотоксичної дії антагоністів донервних трансміттеров є специфічні порушення енергетичного метаболізму існують дані про те що надактивні аналоги трансміттеров надають на ранні зародки сильну цитотоксичеськоє дію автор вважає що донервниє трансміттери необхідні для підтримки нормального функціонально активного стану клітинних мембран ембріональних кліток і що специфічна дія антагоністів трансміттеров може приводити до таких пошкоджень мембран коли клітки зародків стають нежиттєздатними крім того цитотоксичеськоє дія детергентов тобто речовин свідомо ушкоджувальних клітинні мембрани по цілій лаві ознак схоже з відповідними ефектами аналогів донервних трансміттеров (г а бузников і ін 1971) для лави нейрофармакологичеських препаратів з цитотоксичеським дією на ранні зародки показана їх здатність взаємодіяти in vivo з мембранними ліпідами і ушкоджуючи мембрани робити різні клітки нежиттєздатними (d zilberstein d m dwyer 1984) за безпосередню причину загибелі ранніх зародків мембрани яких пошкоджені аналогами донервних трансміттеров вважають надмірні під'їм або спад внутріклітинного рівня са2+ у тварин з типом регуляції розвитку під час гаструляциі розгортається перебудова трансміттерних систем – зачинається трансміттерная спеціалізація кліток міняються умови інактівациі трансміттеров з'являються трансміттерниє рецептори локалізовані на клітинній поверхні і схожі з відповідними рецепторами диференційованих кліток функції трансміттерних систем стають набагато складнішими і багатообразними чим під час ділень дроблення поряд з ускладненням ранніх функцій донервних трансміттеров з'являються і нові функції зв'язані зокрема з регуляцією морфогенетічеських рухів кліток із запуском і регуляцією процесів клітинного диференціювання із спеціалізованими фізіологічними процесами наприклад процесами ембріональної
Хиты [417] — 
[0] 
Навигация ↓
